Менеджмент мозку для лікарів

Відомі та невідомі  можливості мозку

       Мозок – це

1. Центральний відділ нервової системи людини та тварин – речовина, що заповнює череп і канал хребта. Кістковий мозок.
   Великий мозок — частина головного мозку, яка складається з двох півкуль, що сполучені за допомогою мозолистого тіла та передньої спайки.
   Задній мозок — відділ головного мозку, розміщений між довгастим та середнім мозком; складається із моста та мозочка.
   Передній мозок — відділ головного мозку, який складається із кінцевого та проміжного мозку.
   Таламічний мозок — частина проміжного мозку, що складається із таламуса, епіталамуса та гіпоталамуса.
   Спинний мозок — відділ центральної нервової системи людини і хребетних тварин, розташований в каналі хребта.
2. Орган мислення у людини.

Структурно:

• желеподібна структурована гідрофільна маса
• шлуночкові системи як резервуари рідини
• судинна система кровозабезпечення
• гематоенцефалічний бар’єр
• висока диференціація білої та сірої речовини
• закрита ригідна черепна коробка
• система активної біоелектричної провідності
• мієлінові оболонки нервів як захист типу прямої та дотичної електроізоляції

Функціонально:

• чорна скринька для збору, обробки та прийняття рішення
• збір інформації через провідні шляхи, сенсорні системи
• обробка інформації на рівні умовних та безумовних рефлексів
• рівень обробки інформації – спінальний та церебральний
• прийняття рішення – рухова система
• аналіз та синтез узагальненої інформації від чисельних різноманітних сенсорів
• збір та архівація інформації
• здатність до самозапуску на примітивному рівні та потреба в соціумі для подальшого розвитку
• здатність до навчання системи: запозичення досвіду та прикладне використання досвіду, набутих практичних навиків
• здатність до саморозвитку та до креативності  на певному етапі накопичення знань і досвіду

МОЗОК як модель:

• складний біологічний об’єкт з притаманними саме йому властивостями:

• пластичності, адаптогенності, помірної інерційності
• гармонійний оркестр з численними учасниками, які працюють фахово, синхронно і  в унісон

МОЗОК на сучасному етапі розвитку науки слід розглядати  як нейромережу  (нерви, нервові стовбури, провідні шляхи, спинний та головний мозок)

МОЗОК – це головнокомандувач роботи всього організму

МОЗОК і ТІЛО

• Мозок не може функціонувати окремо від тіла, оскільки втрачається сенс його існування
• Тіло забезпечує мозок безперервним кровопостачанням та харчуванням, системою зворотніх зв’язків
• Мозок потрібен для тіла як система керування

МОДЕЛІ ФУНКЦІОНУВАННЯ МОЗКУ
Примітивна (мінімальна мозкова функція):Рухи  наявні, але некеровані

• Органи чуття функціонують незалежно (зір, слух, дотик, нюх?, смак?)
• Відсутнє мовлення, хода
• Вестибулярний апарат та системи координації не функціонують
• Висока незахищеність системи ( відсутня терморегуляція, здатність до адаптації, високий рівень сонливості як варіант швидкого виснаження та необхідності обробки інформації)
• Примітивні емоції: усмішка, плач
• Не контрольованість функції тазових органів

Модель самообслуговування тіла ( 1-річна дитина):

• Налагодження самоконтролю та саморегуляції систем фізичної активності індивіда: ходіння, координації рухів, харчування, випорожнення, сечопуску, примітивної мови та емоцій
• Поява  первинних синхронізуючих реакцій (радість – скакає, сміється, плескає в долоні; впав – біль, страх, плач, потреба в співчутті)
• Потреба в формуванні зовнішньої віртуальної нейромережі  для  розвитку нейросенсорних систем
• Зміна умовних рефлексів на набуті безумовні навики (гірке, біль, виховання соціуму)
• Для подальшого розвитку необхідний соціум (феномен Мауглі)

Модель пізнання та набуття досвіду

• Фізичне тіло продовжує розвиватися та рости, поступово адаптуючи судинну, ендокринну, кістково-м’язеву та нервову системи до нових умов існування  (ефект масштабу)
• Формування реактивності цих систем в залежності від фізичного навантаження
• Пошук алгоритмів емоційного виходу  (переробка та переосмислення стресових ситуацій)
• Поява та подальший розвиток коротко- та довготривалої пам’яті
• Домінуюча пізнавальна активність – мозок вчиться! – формуються та навчаються нейромережі
• Перші самостійні управлінські рішення мозку.

Креативний мозок: (20-50 років)

• Гармонійна робота всього мозку
• Злагоджена робота нейромережі (синхронізація, синергія, швидкодія)
• Формування та реалізація нових ідей
• Дотримання стабільної рівноваги ( тіло-мозок, артеріо-венозно-гідродинамічної, енергетично-нейродинамічної, інтелектуально-фізичної)
• Зовнішній рівень спілкування підтримує в активному стані певні нейромережі (професійна пам’ять)

Старіючий мозок:

• Поступовий спад рівня кровопостачання та енергопостачання організму загалом та мозку зокрема.
• Домінування професійної пам’яті над побутовою, низька адаптогенність до непередбачуваних подій,  зниження рівня короткотривалої пам’яті.
• Загострення всіх негативних рис характеру  як зменшення гальмівного впливу кори головного мозку.
• При відновленні кровопостачання мозку спостерігається мимовільне спливання студентських знань та навиків.
• Психосоматичні розлади у випадку втрати орієнтиру по життю
• Фізичні хвороби як варіант саморуйнування системи при втраті мозком інтересу до життя – «блок майбутнього».

Рівні організації мозку:

1. Макро-мікрорівень

• Макрорівень –  грубі структурні елементи мозку – звивини, шлуночки, мозочок і т.п. – те, що ми бачимо неозброєним оком на КТ, МРТ
• Мікрорівень –  мікрозрізи – статичні зображення патогістологічної картини
• На сьогоднішньому етапі розвитку відсутні алгоритми діагностики, візуалізації та глобального аналізу нейромереж.
• Існують математичні теоретичні моделі нейроінтелекту, які поки-що не можуть бути прижиттєво експериментально підтверджені.

2. Ієрархічний рівень

• Існує чітка система субординації в нейромережі.
• На верхньому щаблі ієрархії стоїть мозок
• За соматичний стан – функціонування органів та систем тіла відповідає спинний мозок з симпатико-парасимпатичною вегетативною нейромережею.
• Всі життєво важливі реакції та рефлекси замикаються на рівні спинного мозку.

Мозок відомий:

• Науки, які вивчають мозок – неврологія, психіатрія, нейрофізіологія,  кібернетика, психологія
• Вибірковий погляд на мозок в залежності від кута зору тієї чи іншої дисципліни
• При дослідженні мозку домінує грубий структурний статичний підхід на макрорівні (КТ-МРТ)
• Будь-яка візуальна патологія мозку розцінюється як грубий дефект системи.

Висновок

• Відсутній узагальнений погляд на цілісний мозок та його функціонування
• Відсутній погляд на динаміку мозку як живої системи на коротко- і довготривалому відрізку часу
• Відсутні варіанти моделювання патологічного мозку
• Ми практично нічого не знаємо і не здатні ідентифікувати нейромережі живого мозку

МОЗОК ВІДОМИЙ, але:

Рухова сфера:   

• короткотривале збереження функції ходи після травматичного пошкодження спинного мозку (автокатастрофа)
• поява перших рухів в паралізованих кінцівках коматозного хворого під час сну
• відновлення рухів в кінцівках  при інсультах – з великих суглобів до дрібних, при апалічному синдромі – навпаки

Чутлива сфера:

• Хворий в комі «чує» і запам’ятовує емоційно забарвлену мову, можливо емоційне «послання» і соматично реагує
• У хворих шизофренією практично не функціонує система відчуття власного тіла та присутнє емоційне вихолощення
• Система болю крім сигнальної, може використовуватися як навчальна
• Система глибокого чуття потребує постійної присутності гравітаційних сил
• Вібраційне відчуття ми особливо  не використовуємо, однак при розсіяному склерозі першим страждає саме воно.

Порушення структурної цілісності мозку:

• Варіант  чудес при  наскрізному ураженні мозку (списом, кульове поранення і т.п.)
• Варіант структурно дефектного мозку із збереженням усіх його функцій
• Пухлина мозку розвивається повільно без неврологічного дефіциту з первинними ознаками інерційності мислення та змін характеру. Неврологічний дефіцит виникає катастрофічно.
• Розсіяний склероз – наявність вогнищ демієлінізації  та переміжна неврологічна симптоматика
• Феномен нейрохірургічного втручання і збереження  наявних функціональних зв’язків
• Фантомні болі в культі після ампутації кінцівки

Феномен резекції травмованої лівої лобної долі мозку –

• правобічна геміплегія,
• афазія,
• ретроградна амнезія (втрата пам’яті про останні 30 років),
• імперативні позиви на сечопускання,
• підсвідоме задіяння паралізованої руки для утримування немовляти,
• конкретність мислення,
• відсутність лобної психіки,
• відновлення мови через англомовність,
• здатність до навчання та самоконтролю,
• подолання дезорієнтації в часі і просторі,
• збереження професійної пам’яті .

Феномен раннього  травматичного або запального ураження мозку на етапі примітивного мозку

• Втрата всіх набутих функцій мозку
• Відсутність первинних зорових та слухових реакцій
• Виражені генералізовані рухові феномени
• Відставання в соматичному та розумовому розвитку
• Відсутня пізнавальна функція мозку
• Виражена незахищеність та прив’язаність до матері з підсвідомим відчуттям комфорту від бездіяння та формуванням вигоди від статусу інваліда
• При мінімальному запуску мозкових функцій – на перше місце виступають хитрощі з метою уникнення розумових навантажень

МОЗОК НЕВІДОМИЙ:

• З позицій функціонування нейромереж
• Енергетичного збалансування енергопостачання та енерговитрат
• Адекватного кровопостачання у відповідності до функціональних потреб (рівень кровопостачання спокою, фізичного та розумового навантаження)
• Мікро циркуляція в корі головного мозку  як причина вищих коркових дисфункцій
• Пріоритетних критеріїв для прийняття управлінського рішення (подвиг чи афект Матросова, Павлика Морозова)
• Мозок і духовність

ПАТОЛОГІЯ МОЗКУ  
з позицій системного підходу

• Аутизм – пріоритети внутрішніх зворотних зв’язків над зовнішніми, відсутність запуску системи зовнішньої комунікації
• Епілепсія – комбінація розбалансування судинної, енергетичної, нейродинамічної та гідродинамічної систем на макро- та мікрорівнях, що породжує втрату зв’язків між підсистемами і як наслідок, хаотичне і не завжди адекватне  прийняття рішень. Гіперболізований і неадекватний зворотній зв’язок  із довкіллям.
• Модель раптового структурного ураження мозку:
• Втрата зв’язків по нейромережах
• Перехід на економний енергорежим
• Шоковий мозок – патологічна імпульсація про негаразди, втрата ефективних алгоритмів реалізації управлінського рішення, потреба в акумуляції ресурсів, бурхлива соматична реакція організму (розбалансування тиску, пульсу, дихання, травної системи  з вираженою кахексією, діарея як феномен незасвоєння їжі та ін).
• Стабілізація соматичного статусу з відновленням надійної роботи життєво важливих органів
• Централізація кровообігу переходить у часткове відновлення регіональної гемодинаміки
• Мінімальне кровопостачання мозку дозволяє запускати мінімальні глибинні функції мозку
• А далі знову потрібен соціум для штучного нав’язування алгоритмів відновлення організму
• Набуті знання, досвід, навики, риси характеру можуть залишатися в пам’яті мозку
• Таким чином, уражений мозок – це хаос і непередбачуваність рішень в нейромережах.

МОЗОК – це:
модель кіберкулі, наповненої судинною та нейромережею, поміщену у ригідну черепну коробку, наповнену для амортизації та швидкої стабілізації желеподібною речовиною та шлуночковою системою (верхня півкуля) та дифузно розсіяної по всьому організму (прообраз нижньої півкулі) з периферичною кінцевою ланкою індикаторів – рецепторів та капілярів.

Аналітичні аспекти індивідуальної гемодинамічної корекції в ангіоневрології

У.Б. Лущик, В.В. Новицький, Т.С. Алексєєва, К.А. Францевич, Н.С. Браницька

 Хочете дізнатися більше чи освоїти дану технологію?

Стаття “Підліткова злочинність із погляду медичного”