Дисертації (к.м.н., д.м.н.)

ДИСЕРТАЦІЇ УЛЯНИ БОГДАНІВНИ ЛУЩИК

Від клінічної ангіоневрології — через ангіохірургічну та нейрохірургічну верифікацію — до системного аналізу мозкового кровообігу

1990–1998 • ФОРМУВАННЯ ІНТЕГРОВАНОГО КЛІНІКО-ГЕМОДИНАМІЧНОГО МИСЛЕННЯ

Цей період формувався під контролем ангіохірургів і в постійному зіставленні клінічної неврології, ультразвукової діагностики, медикаментозного впливу, ангіохірургії, судинної нейрохірургії, гемодинаміки та нейродинаміки.

Ключовим методологічним принципом стало не ізольоване трактування одного показника, а перевірка діагностичного висновку через клініку, морфологію судинного ураження, лікувальне рішення та результат — у тому числі після оперативного втручання.

Роль дефіциту церебрального кровотоку у виборі лікувальної тактики хворих атеросклеротичною дисциркуляторною енцефалопатією

Титульна сторінка автореферату кандидатської дисертації, Київ, 1994.

Мета і завдання дослідження

Мета роботи — розробити критерії для вибору ефективної лікувальної тактики у хворих на атеросклеротичну дисциркуляторну енцефалопатію з урахуванням стану мозкового кровотоку.

• Вивчити особливості регіонарного мозкового кровотоку залежно від стадії дисциркуляторної енцефалопатії.
• Оцінити можливості ультразвукової допплерографії екстра- та інтракраніальних судин у комплексній оцінці церебральної гемодинаміки.
• Визначити інформативність реоенцефалографії та ультразвукової допплерографії для оцінки дефіциту мозкового кровотоку.
• Вивчити динаміку мозкового кровотоку при лікуванні та розробити підходи до вибору лікувальної тактики.

Методичний рівень

В авторефераті описано комплексне обстеження з використанням неврологічної оцінки та інструментальних методів дослідження мозкового кровообігу, зокрема ультразвукової допплерографії екстра- й інтракраніальних судин та реоенцефалографії. Окремий акцент зроблено на оцінці динаміки гемодинамічних показників у процесі лікування.

Клінічна база і ангіохірургічна верифікація

Кандидатське дослідження виконувалося в судинних хірургічних відділеннях Київського інституту клінічної та експериментальної хірургії під контролем ангіохірургів. Окремою лінією була оцінка безпосередніх і віддалених результатів ангіохірургічних втручань на сонних артеріях у пацієнтів після ішемічних інсультів.

Це дозволяло оцінювати дефіцит церебрального кровотоку не лише як інструментальний феномен, а у зв’язку з реальною судинною патологією, хірургічною корекцією та подальшою динамікою мозкового кровопостачання і клінічного стану.

1994–1996 • ПАРАЛЕЛЬНЕ РОЗШИРЕННЯ КЛІНІЧНОЇ, ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ТА ОСВІТНЬОЇ ПРАКТИКИ

Паралельно з ангіоневрологічними та ангіохірургічними дослідженнями робота в Центрі матері та дитини дала можливість досліджувати мозкове кровопостачання і нейродинаміку у вагітних, новонароджених, дітей і підлітків з різною неврологічною та психоневрологічною патологією.

У цей самий період у співпраці з І. І. Хащею розвивався напрям судинної репродуктології — дослідження гемодинаміки системи мати–плацента–плід та фетоплацентарного кровообігу.

У 1994–1996 роках у навчальному центрі УЗД «Георан» формувалися навчальні програми застосування ультразвукової діагностики в клінічній практиці. Таким чином, одночасно перепліталися клініка, терапія, хірургія, УЗД, дослідження гемо- і нейродинаміки та передача знань лікарям.

1996 • НМЦ «ІСТИНА» — ВЛАСНА НАУКОВО-КЛІНІЧНА ПЛАТФОРМА

З 1996 року починається робота НМЦ «Істина» — середовища, у якому наукові, клінічні, технологічні та освітні лінії почали об’єднуватися у власну систему. «Істина» стала історичною та інституційною основою подальшого формування Наукового центру Veritas, Клініки Судинних Інновацій та Наукової школи судинної медицини, нейродинаміки та нейрореабілітації академіка Академії технологічних наук України Уляни Лущик.

Особливості змін артеріального та венозного кровозабезпечення головного мозку в діагностиці та лікуванні цереброваскулярних захворювань у осіб різного віку

Титульна сторінка автореферату докторської дисертації, Київ, 1998.

Наукова проблема

Докторська робота переносить фокус із загального дефіциту мозкового кровотоку на диференційований аналіз двох взаємопов’язаних компонентів — артеріального притоку та венозного відтоку. У вступі підкреслено недостатню розробленість кількісного дослідження венозного церебрального кровотоку та необхідність комплексної оцінки цереброваскулярної системи.

Мета і ключові завдання

Мета роботи — розробити патофізіологічно обґрунтовані методи діагностики та лікування цереброваскулярних захворювань на основі комплексної оцінки артеріальної і венозної ланок судинної системи мозку.

• Визначити вікові особливості артеріального і венозного церебрального кровотоку у нормі та при цереброваскулярній патології.
• Об’єктивно оцінити артеріальний притік і венозний відтік від головного мозку.
• Дослідити зв’язок структурно-функціональних змін судин із клінічними проявами.
• Розробити підходи до контролю ефективності лікувального впливу за динамікою показників церебральної гемодинаміки.

Матеріал і методи

В авторефераті зазначено значний клінічний матеріал: обстежено понад 500 осіб із різними формами цереброваскулярної патології та групи порівняння. Використано клініко-неврологічне обстеження, ультразвукові методи оцінки екстра- й інтракраніального кровотоку, а також інші інструментальні методи для зіставлення судинних, структурних і функціональних змін.

Клінічна база і судинно-нейрохірургічна верифікація

Докторське дослідження виконувалося у відділенні судинної нейрохірургії Київської міської лікарні швидкої допомоги. Тут проводилася верифікація діагностики, показань до оперативного втручання та його ефективності при патології екстра- та інтрацеребральних артерій.

Клінічний матеріал охоплював гострі розлади мозкового кровопостачання ішемічного, геморагічного і туморозного генезу. Діагностичні дані зіставлялися з хірургічною патологією та результатами оперативного втручання.

Ефективність ангіохірургії та судинної нейрохірургії оцінювалася з позицій ангіоневролога — через те, як усунення або корекція судинної проблеми змінює мозкове кровопостачання, функціональний стан мозку та клінічний результат.

1999 • ПОЧАТОК АНГІОТЕРАПІЇ З КЛІНІКО-ІНСТРУМЕНТАЛЬНИМ МОНІТОРИНГОМ

У 1998 році відбувся захист докторської дисертації. У 1999 році вийшло окреме видання У. Б. Лущик «Значення змін артеріального та венозного кровозабезпечення головного мозку у виборі вазоактивних засобів для лікування осіб різного віку». Воно фіксує перехід від діагностичного аналізу кровообігу до індивідуального вибору вазоактивної терапії з клініко-інструментальним моніторингом УЗД артерій та вен голови та шиї — початок формування Ангіотерапії.

Еволюція наукового питання

Дисертація Лущик У.Б. на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.15 (нервові хвороби) на тему:

“Особливості змін артеріального та венозного кровозабезпечення головного мозку в діагностиці та лікуванні цереброваскулярних захворювань у осіб різного віку.”

Повний текст автореферату дисертації