Від наукового питання — до технологій, які Україна пропонує світові
Чому історія наукового випередження важлива сьогодні?
Чому людина почувається хворою, хоча стандартні дослідження не виявляють однозначної причини? Чому подібні діагнози вимагають різної лікувальної тактики? Як виміряти не сам факт лікування, а його вплив на кровообіг і функціональні можливості організму?
Ці питання протягом десятиліть визначали дослідження Уляни Лущик — лікаря, науковця, доктора медичних наук, академіка Академії технологічних наук України. Її підхід виходив із розуміння організму як взаємопов’язаної системи: артеріальний притік, венозний відтік, мікроциркуляція, нейродинаміка, метаболізм і реабілітація не існують окремо.
«Вона випередила час» — не декларація абсолютної світової першості. Це документована історія ранньої постановки клінічних завдань, дисертацій, патентів, наукових публікацій і технологічних рішень, актуальність яких особливо виразна для сучасної персоналізованої та цифрової медицини.
Від опису судин до керованого аналізу кровообігу
У 1994 році кандидатська дисертація Уляни Лущик розглядала дефіцит церебрального кровотоку як чинник вибору лікувальної тактики. У 1998 році докторська дисертація систематизувала особливості артеріального та венозного кровозабезпечення мозку в діагностиці та лікуванні.
Що було принциповим? Перехід від статичного опису патології до функціонального питання: як саме кровопостачання забезпечує життєдіяльність тканин і як змінюється під впливом лікування?
Цей напрям розвивався у функціональну ультразвукову діагностику, комплексний гемодинамічний аналіз, індивідуальні матриці порушень кровообігу та об’єктивний контроль реакцій організму.
Артеріовенозна рівновага: важливий не лише притік, а й відтік
Традиційна діагностика значну увагу приділяє артеріальній патології. У роботах Уляни Лущик артеріальний притік і венозний відтік послідовно розглядалися як пов’язані ланки єдиної гемодинаміки.
Оцінювання венозної дисциркуляції, ангіоархітектоніки та компенсаторних механізмів дозволило сформувати системний спосіб клінічного аналізу. Дисертаційні дослідження, видання та патенти 1990–2000-х років фіксують розвиток цього напряму.
Його технологічне продовження — гемодинамічний профіль, ангіомаркери, індивідуальна матриця та обґрунтована судинна стратегія.
Ренесанс мікросудинної діагностики
Мікроциркуляція — рівень, на якому кровопостачання безпосередньо пов’язане з життєдіяльністю тканин. Уляна Лущик повернула капіляроскопічні дослідження у центр системного клінічного мислення, поєднуючи капілярну архітектоніку з макросудинними показниками, венозним відтоком і гемореологією.
Патентні рішення 2003 року щодо оцінки порушень мікроциркуляції та 2007 року щодо реєстрації капілярного кровотоку документують технічний розвиток напряму.
Важливо не приписувати винахід капіляроскопії Науковій школі. Відмінність запропонованого підходу — інтеграція мікросудинних спостережень із загальною гемодинамічною картиною, моніторингом і клінічним рішенням.
Мікроангіопатії, тромбоутворення і патологічний неоангіогенез
Коли великі судини залишаються прохідними, на мікросудинному рівні можуть відбуватися агрегація клітин крові, стаз, порушення перфузії, ендотеліальна дисфункція та мікротромбоутворення. Ці стани потребують різних способів підтвердження, але саме комплексне дослідження мікроциркуляції відкриває нові дослідницькі питання.
У 2021 році опубліковано англомовну роботу «Vascular Screening of PathoNeoAngioOncogenesis: Analytical Approach to an Early Diagnosis of Pathological ArterioVenous Angiotransformations at the Micro- and Macrovascular Levels» (Journal of Blood Disorders, Symptoms & Treatments).
У центрі дослідження — патологічні артеріовенозні трансформації, судинне ремоделювання та неоангіогенез на мікро- і макросудинному рівнях. Це науково-дослідний напрям; капілярний патерн сам по собі не доводить рак чи мікротромбоз. Незалежна діагностична валідація є предметом наступного етапу роботи.
Міжнародний інтерес становлять цифровий мікросудинний скринінг, стандартизація зображень, ангіомаркери, аналіз мікроангіопатій і дослідження зв’язку мікросудинних розладів із тромбоутворенням.
Лікування як вимірюваний і керований процес
Клінічна діагностика не повинна завершуватися встановленням діагнозу. Вона може супроводжувати лікування: вихідна гемодинамічна модель → індивідуальна тактика → оцінка відповіді → корекція → аудит результату.
Саме ця логіка формувала технології Ангіотерапії, Ангіокорекції та контрольованого відновлення кровообігу. «Від судинного хаосу — до гемодинамічної гармонії кровообігу» — формула мети, а не гарантія результату.
Лікування має бути не лише обґрунтованим, а й контрольованим: важливо об’єктивно вимірювати зміни, враховувати клінічні наслідки та безпеку.
Нейрореабілітація: від апалічного синдрому до відновлення особистості
З 1999 року в науково-клінічній діяльності Науково-методичного центру Істина розвивався напрям довготривалої нейрореабілітації пацієнтів із тяжкими ураженнями мозку. У 2003 році вийшло видання «Апалічний синдром» і був оформлений патент на спосіб нейрореабілітації відповідних пацієнтів.
У 2012 році монографія «Інноваційні вектори нейрореабілітації. Логіка та менеджмент мультидисциплінарного підходу у відновній медицині» (244 с., ISBN 966-8463-07-2) систематизувала реабілітацію як тривалий керований мультидисциплінарний процес.
У 2025 році цю наукову лінію продовжили дві монографії: «НЕкурабельна медична нейрореабілітація» (152 с., ISBN 978-617-7239-55-9) та «Інноваційні технології збереження життя у важкохворих: від коми до відновлення свідомості» (232 с., ISBN 978-617-8540-88-3).
Ключовий акцент — не лише рухове відновлення, а й дослідження та медикаментозний супровід когнітивних, мовних, психоемоційних, поведінково-вольових та інших функцій. Мета — визначати реальні резерви і можливості розвитку конкретної людини, не обіцяючи однакового результату всім пацієнтам.
Від клінічного досвіду до цифрового моніторингу та наукової школи
Міжнародна публікація в EPMA Journal (2012; DOI 10.1186/1878-5085-3-12) представила питання прогностичних і превентивних стратегій для серцево-судинних та цереброваскулярних захворювань. Робота 2017 року (DOI 10.23919/MIPRO.2017.7973449) відобразила розширення міжнародної співпраці у сфері цифрового персоналізованого супроводу.
Науковий пошук розвивався в Науковому центрі Veritas та отримав структурне оформлення в Науковій школі судинної медицини, нейродинаміки та нейрореабілітації академіка АТНУ Уляни Лущик.
Головним результатом стала не одна процедура, а система мислення, в якій діагностика, лікування, моніторинг, реабілітація та профілактика утворюють взаємопов’язаний процес.
Що саме засвідчує міжнародний науково-інноваційний аудит?
Підготовлені порівняльні аналітичні матеріали систематизували наукові напрями, технології, патенти, клінічні алгоритми та потенціал міжнародного трансферу. Вони визначають інтеграційну архітектуру як перспективну особливість платформи, але не замінюють незалежної зовнішньої експертизи, випробувань чи регуляторної оцінки.
Міжнародній експертній спільноті пропонується перевіряти новизну, клінічну корисність, безпеку, стандартизованість та відтворюваність кожного компонента. Найпереконливіший аргумент — датована генеалогія: наукова проблема → документ → технічний результат → дослідницька або клінічна технологія.
Українські медичні технології — відкриті до міжнародного трансферу
Науковий центр Veritas та Наукова школа судинної медицини, нейродинаміки та нейрореабілітації академіка АТНУ Уляни Лущик запрошують міжнародні університети, наукові центри, клініки й технологічних партнерів до спільних досліджень.
Пріоритети: комплексна гемодинаміка; мікросудинний скринінг; мікроангіопатії та патологічний неоангіогенез; цифрові ангіомаркери; моніторинг лікування; медикаментозна нейропсихореабілітація; освітні програми та незалежна верифікація.
Предметом трансферу можуть стати описані діагностичні алгоритми, методики навчання, програмні рішення, дослідницькі протоколи й технології після належної перевірки доказової, правової та регуляторної готовності.
Випереджати час — не означає знати майбутнє. Це означає мати сміливість ставити запитання, створювати інструменти перевірки і пропонувати результати незалежній науковій спільноті.
Від української наукової ідеї — до міжнародних досліджень, партнерств і технологічного трансферу.
Дотатково
Від клінічного спостереження до технології
Формування гемодинамічного мислення
Дослідження артеріального і венозного кровообігу
