Уляна Богданівна Лущик — академік Академії технологічних наук України, професор, доктор медичних наук, дослідник у галузі судинної медицини, психоневрології та функціональної діагностики, засновниця наукової школи судинної медицини, нейродинаміки та нейрореабілітації.

Понад тридцять років її наукова та клінічна діяльність присвячена вивченню механізмів кровопостачання головного мозку, судинних дизгемій, порушень артеріо-венозної рівноваги та мікроциркуляторних розладів у пацієнтів різного віку — від новонароджених до осіб старечого віку.

Від наукової ідеї до нових медичних технологій

Наука починається з питання.

Чому виникає захворювання?

Чому одні пацієнти одужують, а інші, незважаючи на лікування, продовжують втрачати здоров’я?

Які механізми лежать в основі розвитку патології?

Як вплинути не лише на симптоми, а й на першопричини захворювання?

Саме пошук відповідей на ці питання став основою формування наукової школи судинної медицини, яка протягом багатьох років розвивається під керівництвом професора Уляни Лущик.

Головним об’єктом дослідження школи є система кровообігу як універсальна транспортна система організму, від стану якої залежить життєдіяльність усіх органів і систем людини.

Формування наукової школи

Наукова школа формувалася на стику клінічної медицини, фізіології, гемодинаміки, судинної неврології, нейрохірургії, ангіології, функціональної діагностики та медичної реабілітації.

Перші наукові дослідження були присвячені вивченню мозкового кровообігу, артеріо-венозної рівноваги та механізмів компенсації порушень гемодинаміки.

У 1994 році була захищена кандидатська дисертація, присвячена проблемам артеріо-венозної рівноваги мозкового кровообігу.

У 1995 році було отримано перший патент, який став основою подальшого розвитку нового наукового напряму.

Подальші дослідження дозволили сформувати власне бачення ролі артеріального притоку, венозного відтоку та мікроциркуляції у забезпеченні функціональної активності органів і систем.

Саме ці роботи заклали фундамент майбутньої школи судинної медицини.

Судинна медицина як окремий науковий напрямок

Протягом десятиліть більшість медичних спеціальностей розглядали судини лише як структури, що забезпечують кровопостачання окремого органа.

Наукова школа професора Уляни Лущик запропонувала інший підхід.

Судинна система розглядається як єдина динамічна мережа, що забезпечує життєдіяльність організму в цілому.

Порушення кровообігу можуть виникати задовго до розвитку структурних змін органів і часто є першою ланкою патологічного процесу.

Саме тому раннє виявлення гемодинамічних порушень відкриває можливості для профілактики, своєчасного лікування та відновлення функцій організму.

Такий підхід став основою розвитку судинної медицини життєвого циклу.

Основні наукові напрями школи

Артеріо-венозна рівновага

Дослідження механізмів взаємодії артеріального притоку та венозного відтоку як основи ефективного кровообігу.

Гемодинаміка мозку

Вивчення механізмів забезпечення мозкового кровопостачання в нормі та при патології.

Судинна неврологія

Дослідження ролі судинного фактора у розвитку неврологічних захворювань.

Судинна медицина життєвого циклу

Оцінка та підтримка кровопостачання людини на всіх етапах життя — від внутрішньоутробного розвитку до активного довголіття.

Мікроциркуляція та мікроангіопатії

Вивчення змін капілярного русла як раннього маркера патологічних процесів.

Судинна нейрореабілітація

Відновлення функцій нервової системи через кероване відновлення кровообігу.

Персоналізована гемодинаміка

Створення індивідуальних моделей кровообігу для вибору оптимальної тактики лікування.

Від науки до технологій

Однією з особливостей наукової школи є орієнтація на практичний результат.

Кожна нова концепція проходить шлях від наукової гіпотези до клінічного впровадження.

Результатом багаторічних досліджень стало створення низки авторських медичних технологій:

• Судинний скринінг;
• Судинний вік;
• Мікросудинний скринінг;
• Цифрова капіляроскопія;
• Тест динамічної в’язкості крові;
• Гемодинамічна матриця;
• АнгіоТерапія;
• АнгіоКорекція;
• АнгіоНейротерапія;
• Технології моніторингу перебудови судинного русла.

Усі ці технології створювалися на основі наукових досліджень, клінічних спостережень та багаторічної практичної роботи з пацієнтами.

Трансфер медичних технологій

Одним із головних принципів діяльності наукової школи є трансфер знань у практичну медицину.

Науковий результат має цінність лише тоді, коли він допомагає людям.

Саме тому важливою складовою роботи стало створення механізмів впровадження наукових розробок у клінічну практику.

Цей процес охоплює:

• формування наукової концепції;
• проведення досліджень;
• створення технології;
• патентний захист;
• клінічну апробацію;
• впровадження в медичну практику;
• моніторинг клінічних результатів.

Саме таким шляхом більшість наукових розробок школи стали реальними інструментами діагностики, лікування та реабілітації.

Наука → Технологія → Результат

Філософія наукової школи базується на простому принципі:

Наука повинна створювати знання.

Знання повинні перетворюватися на технології.

Технології повинні покращувати здоров’я людини.

Саме тому кінцевим результатом наукової діяльності є не стаття, не патент і навіть не монографія.

Кінцевим результатом є відновлене здоров’я, збережені функції органів, покращена якість життя та нові можливості для пацієнта.

Науковий доробок

Результатом діяльності наукової школи стали:

• десятки років фундаментальних та прикладних досліджень в галузі судинної медицини, нейродинаміки та нейрореабілітації;
• кандидатські та докторські дисертації;
• патенти України;
• монографії;
• сотні наукових публікацій;
• міжнародні наукові проєкти;
• нові діагностичні та лікувальні технології;
• підготовка молодих науковців та лікарів.

Багато ідей, сформульованих у роботах 1990-х та 2000-х років, сьогодні знаходять підтвердження у сучасних концепціях персоналізованої, превентивної та судинної медицини.

Місія наукової школи

Розвивати судинну медицину як міждисциплінарний науковий напрямок, створювати нові медичні технології та впроваджувати їх у практику для збереження здоров’я, функціональності та якості життя людини.

Головна ідея

Наукові знання мають справжню цінність лише тоді, коли вони перетворюються на технології, що допомагають людям жити довше, активніше та якісніше.