«У всякого своя доля і свій шлях широкий»
Т. Г. Шевченко

 

Цей сайт вже живе своїм життям вже понад 10 років. Потреба в його створенні виникла поступово – інтерес до  праць академіка Лущик У.Б. постійно зростає. Невгамовна інноваційна творчість дозволяє знімати гриф секретності з її наукових відкриттів, монографій, патентів і т.і.

Уляна спочатку росла і розвивалася як нестандартна дитина, яка  лазила по деревах, плавала, пірнала, стріляла у тирі, грала на піаніно, ламала ногу і півроку навчалася вдома у ліжку.

Змалечку любила квіти, Природу, і вагалася у виборі професії між біологією та медициною. Так формувалася гармонійна особистість Уляни Лущик, яка        знаходила підтримку і розуміння у своїх батьків, вчителів, родичів і друзів.

Батьківська фраза «Коли ти будеш лікарем, то зможеш допомагати людям, а не лише рослинам і тваринам» – стала вирішальною у виборі професії в 5-му класі середньої школи в період лікувальння важкого перелому обох гомілкових кісток із зміщенням. Мамині однокурсники відстояли лікувальну тактику без операції. В результаті 2 місяці витяжки – і освоїла в’язання спицями лежачи, ще 4 місяці гіпсу – і зима пройшла в захопленні «вигонкою» тюльпанів та конвалій на домашньому вікні. Всі уроки вивчила в ліжку, вчителі приїжджали додому приймати заліки з пройденого матеріалу. Навесні в школу вона повернулася дорослою людиною. Твір на тему «Найдорожча мені людина» був присвячений лікарям, які все зробили для того, щоб вона не залишилася інвалідом.

Перелом гомілки став переломним у її житті. З часу домашнього навчання винесла цікавий висновок: знання – це головне, що постійно є у тебе за плечима. Рюкзак знань за плечима нічого не важить, їсти не просить, але ти завжди можеш користуватися власними знаннями і не потребувати підказок, шпаргалок і т.п.

Тому життєвим кредом стала потреба постійного самоудосконалення. З часом це перейшло у залежність …. залежність від свіжої інформації в пошуку відповідей на нові питання, які виставляло життя.

Любов до науки з’явилася ще в школі – це був біологічний гурток в старших класах та водночас медичний гурток на кафедрі нормальної фізіології для старшокласників, далі – студентський науковий гурток на кафедрі неврології і психіатрії Тернопільського медінституту, перші наукові доповіді і роботи, перші наукові дипломи. А далі вона обрала Київ – столицю України, куди приїхала молодим спеціалістом. Тут її талант знайшов різноманітну локацію для досліджень: Інститут Шалімова, Лікарня швидкої допомоги, Центр матері та дитини – і поєднання різних сфер медицини – неврологія, функціональна діагностика,  дитяча неврологія і психіатрія, і навіть дослідження судинного кровотоку у мозку вагітних та фето-плацентарної недостатності. Про це детальніше в розділі «Автобіографія».

Вперше її заслуги визнала Європа – і в 2008 році обрала її дійсним членом Європейської академії природничих наук, в 2010 році на неї звернула увагу Академія інформатики України, в 2011р. – Академія технологічних наук України.

Цьогоріч (2019р.) їй виповнилося 55, вона втретє підтвердила свій статус академіка. Цього разу – це академік Академії технологічних наук України. Це справді висока оцінка  її  інтелектуальних складових у створенні медичних технологій.

Вона зуміла трансформувати свої неординарні знання та досвід у технологічні продукти, які здатні полегшити роботу лікарів та повернути здоров’я хворим і продовжує створювати нові смарт-технології: судинні інноваційні технології, технології відновлення ушкодженого мозку, технології комплексної нейрореабілітації, технології персоніфікованої ангіотерапії.

Сфера її інтересів в медицині – серцево-судинна патологія, мозкові розлади в психологоневрологічній та психіатричній практиці, індивідуально орієнтоване лікування та психонейрореабілітація.

Конкурентною перевагою технологій Лущик У.Б. є математичне моделювання та розуміння логіки живого організму, вибір оптимальної тактики лікування завдяки аналітичному прогнозуванню, персоніфікованому лікувальному менеджменту та досягнення прогнозованого успішного результату лікування навіть надважких(некурабельних) патологій.

Об’єм її знань і досвіду важко осягнути: численні монографії, статті, презентації і т.і.: читати – не перечитати. А час у лікаря для навчання завжди лімітований. Тому було створено технології, за допомогою яких позитивний результат лікування стає прогнозованим, а процес-менеджмент лікування стає контрольованим завдяки конструктивним алгоритмам моніторингу та корекції.

Такий технологічний підхід дає  можливість лікарям застосувати смарт(інтелектуальні) -технології індивідуально орієнтованого лікування.

Тому сьогодні створюються інноваційні технології, в які «зашиті» знання, досвід, напрацьовані та перевірені часом алгоритми дій від лікаря-експерта в тих чи інших галузях медицини. Алгоритми цих технологій адаптуються під кожного конкретного пацієнта. Таким чином, лікар, володіючи цими технологіями, отримує позитивний прогнозований результ лікування експерт-рівня.

Звідки у неї такий політ фантазії: лікаря, науковця, інвентора, технолога….?

На основі здобутих знань, величезного практичного досвіду в успішному лікуванні надважких хворих, в щоденній боротьбі з догмами і консерватизмом в медицині. Діагностична апаратура стала її очима та вухами в розумінні незвіданих таємниць живого організму, які не описані в медичній літературі.

Вона просто займалася тим, що було для неї цікавим і незвіданим для світу, що її  вабило і захоплювало ще з студентських років – це патологія мозку і судинної системи, що й стало її науково-медичним хоббі на все життя.

З 2000 року д.м.н. Уляна Лущик запровадила в практику роботи своєї клініки комплексний підхід до огляду та лікування  всього організму. Це неординарне рішення стало науково-практичною основою створення нових технологічних підходів до лікування всього організму.

 

«Як не дивно це звучить, але при судомних станах ми знаходили
патологію нирок, при розсіяному склерозі – патологію щитовидної
залози. Це не була безпосередня причина хвороби, але це був той фон,
який підтримував хворобу і потребував специфічного лікувального
впливу, щоб отримати стійкі ознаки одужання.»

У.Б. Лущик

 

 

 

 

Вона говорить просто про складні речі і поважаючи співрозмовника, переходить на мову, зрозумілу слухачу. Порівнює судинні моделі з водопроводом у будівлях, жіночу ментальність з побутовими моделями миття посуду на кухні, чоловічу ментальність – однозначно, що з роботою інжектора в двигуні автомобіля. А значимість поломки організму на межі точки неповернення до здоров’я і життя прирівнює до моделі авіакатастрофи та косметичного ремонту літака.

Для пересічного  аграрія-любителя – у неї теж своя модель для диспуту – як підливати дерево, яке всихає: склянкою води…. чи відрами води зі стимуляторами відновлення…

Вона дуже проста і доступна…. на перший погляд. І водночас вона дуже глибока та загадкова … при спілкуванні з перших уст.

Цьогоріч вона втретє вступила в епоху академіка: коли організм наповнений життєвою мудрістю, фаховими знаннями і досвідом.

Не боїться говорити про свій вік. Вона його перейменувала на період свідомої молодості і своїми технологіями відновлення кровопостачання без косметологічних операцій. На власному прикладі доводить – таке можливо: поєднати Мудрість і Молодість, Красу тіла і Глибину душі, повернути своєму тілу  здоров’я і красу як 10-20 років тому, не втративши набутий життєвий досвід та мудрість.

Тому у свої 55 вона дозволяє собі інколи бути дівчиськом: вирощувати сад в пустелі, освоювати віндсерфінг… як наївне дівча кліпати очима, досліджуючи країни і континенти. Це час, коли життєва Мудрість і друга Молодість ідуть в синергії.

Тепер у неї свої наукові глобальні проекти та наукові експедиції.