أوليانا لوشيك – محامية

1. Українська держава доконечне потребує формування та законодавчого визнання самостійної галузі правознавства – медичного права для відображення правовідносин між суб’єктами медичного права – як пацієнта, так і медичного працівника, медичного закладу.
2. Законодавчі норми регулювання діяльності державного медичного закладу неприпустимо переносити автоматично на функціонування приватного медичного закладу.
3. Слід дати чітке визначення понять “медична допомога” та “медична практика” з розширеним їх тлумаченням із погляду норм господарського, фінансового, страхового та податкового права.
4. Доцільним є підготування низки законів і підзаконних актів щодо:
• регламентації роботи медичного закладу залежно від системи господарювання,
• статусу приватної медичної науки,
• правового захисту як медпрацівника, так і пацієнта,
• законодавчої підтримки сучасних інноваційних технологій у практичній охороні здоров’я.