Удар по голові

З яких причин судинна система летить шкереберть, чому інсульти уражують навіть малюків і як попередити мозкову катастрофу?

36158Буквально вчора, 29 жовтня, у світі широко обговорювали тему інсульту. Всесвітній день боротьби з цією недугою щороку привертає увагу людства до катастрофічних масштабів проблеми, нагадує про наслідки недбалого ставлення до власного здоров’я і важливість профілактики судинних захворювань. За даними експертів, кожну другу секунду в світі з однією особою стається інсульт, а кожну шосту секунду хтось від нього гине. В Україні щорічно реєструють понад 100 тисяч нових випадків недуги. Третина хворих — люди працездатного віку. Що призводить до таких сумних наслідків і як їм запобігти, ми запитали у фахівця з судинних проблем, лікаря і науковця, доктора медичних наук Уляни Лущик.

«Інсульт — розплата за недбалість до здоров’я»

— Уляно Богданівно, щорічно у світі реєструють близько 6 мільйонів інсультів, у країнах Західної Європи — 1 мільйон. Смертність від інсультів — на другому місці після злоякісних новоутворень. Водночас в українському суспільстві обізнаність щодо факторів ризику від захворювань судинної системи — дуже низька. Що ви як фахівець думаєте з цього приводу?

— Тут варто завважити одну, можливо, непопулярну річ. Найчастіше інсульт — це розплата за недбале ставлення людини до власного здоров’я. Мій досвід роботи засвідчує, що навіть серед наших знайомих — науковців, медиків — багато тих, хто недооцінює проблем свого організму. Навіть коли у людини вже наявні певні симптоми і їй говориш — піди, перевір свій організм, зроби діагностику, людина знайде 125 причин, аби виправдати своє небажання допомогти собі. Немає часу, справи, робота, сім’я, а потім інсульт і все — прощання на могилі... І такі моменти тим паче прикрі, коли знаєш, що катастрофи можна було б уникнути, якби людина справді цього хотіла. Тому я певна — інсульт стається в тих, хто не любить і не поважає свій організм.

Чим небезпечна ця недуга? Інсульт можна порівняти із таким явищем, як незлагоджений, розбалансований оркестр. Коли кожен орган і системи організму «грають», як самі хочуть. І ця розбалансованість не дозволяє судинній системі працювати в унісон. Ось уявіть — з одного аеропорту одночасно вилітають 50 рейсів і диспетчери не узгодили між собою план польотів і коридори для лайнерів. Як наслідок — аварії стаються на різних ланках. Так само під час інсульту — «валиться» як мінімум 8—10 ланок організму. Для живої системи це — катастрофа. До речі, інсульт у перекладі й означає — мозкова катастрофа. Мозок не може відреагувати інакше на цю ситуацію і просто відключається, людина впадає у кому. Отже, тіло не здатне себе контролювати. І як вивести організм із стану крайнього хаосу — це питання компетенції, навіть мистецтва лікаря. Але з тих зруйнованих восьми ланок відновлюється лише 2–3. Інші найчастіше нереально повернути до життя, бо немає тих «тунелів», якими можна було б пустити кров. Оперативне втручання іноді допомагає відновити лише якусь одну ділянку.

— Інсульт — серед найпоширеніших причин інвалідності. Згідно зі статистикою, 60% хворих, які пережили мозкову катастрофу, стають важкими інвалідами, 30% мають стійкі порушення і тільки 10 відсотків повертаються до повноцінного життя. Які фактори тут більше важать — фаховість лікаря, воля пацієнта до життя чи щось інше?

— Насамперед — можливість судинної системи відновитися. А ця система — багатовекторна. Треба враховувати і напір крові, і швидкість її руху судинами, і еластику судини, її прохідність, калібр. Образно кажучи, можна їхати сільською дорогою, а можна летіти автобаном. Так само судинна система має свої «автобани» і «сільські дороги». І якщо в людини від інсульту відмовляють «сільські дороги», то як відновити стан мозку, який живе на «автобані»? Нереально... Можливо, мої аналогії декого здивують, але судинна система — це той же водогін. І водою, яка поступає по краплинці, посуду не помиєш. Тим паче, не «запустиш» мозок.

Сьогодні популярні розмови про атеросклеротичні бляшки в судинах. Так, вони були і будуть. Але на них зациклюватися не слід, оскільки є ще одна система — венозна, яку мало хто знає. А це — «каналізація» всього організму. І якщо у венах немає нормального руху крові, виникають і тромбози, і емболії. Тому лікувати проблему необхідно в комплексі, а ще краще — її не допускати.

«Судинна система дитини спотворюється вже в материнському лоні»

— Які тривожні «дзвіночки» мають насторожити людину? Що сигналізує про наближення інсульту?

— Найперша симптоматика — слабкість, порушення мови, сну, нездужання, нестандартні відчуття, неадекватна працездатність, коли плануєш звичні справи, а натомість нічого не доводиш до кінця. З’явився будь–який із цих симптомів — час бити на сполох. Наближення інсульту повідомляє про себе періодичними розладами мозкового кровообігу. Навіть банальний гіпертонічний криз, якщо він проявляє себе не тільки значним підйомом тиску, а й нудотою, короткочасним відключенням свідомості, затерпанням кінцівок, порушенням мови, — це промовисті ознаки того, що мозку погано. Нейрохірурги називають такі симптоми «першою ластівкою». Якщо вчасно відреагувати на них, провести відповідне лікування, організм вам подякує. А якщо «господар» тіла проігнорував ці сигнали, то замість «ластівки» отримує госпіталізацію, реанімацію... Тому ще раз наголошу: неповага до свого організму обертається для людини важкими порушеннями здоров’я.

— Ваші колеги і ви особисто неодноразово зауважували «помолодшання» інсультів. Наскільки гострою є ця проблема?

— У мої студентські роки інсульт у 50–річного вважався надзвичайною подією. Коли я працювала як молодий лікар і писала кандидатську дисертацію, інсульт у 40 років вважався катастрофою. А коли працювала над докторською, інсульт у дітей сприймали як майже нереальний факт. На превеликий жаль, нині гострі розлади мозкового кровообігу серед діток стають частішими і дуже важко ними переносяться. Протягом доби дитина може впасти в кому...

— Приголомшлива річ — інсульт у дитини... Чому так стається?

— Забруднення довкілля, стресові умови, в яких жінка виношує вагітність, не дозволяють судинній системі сформуватися правильно. Тож уже в материнському лоні вона спотворюється. Як саме? Судинна стіночка має три шари. І один із тих шарів може бути недорозвинений, мати щілинку, в яку випадає слизова оболонка. Таким чином формується аневризма. У діток зараз часто зустрічаються аневризми судин головного мозку, які себе проявляють інсультом навіть у три — п’ять — сім років. Серед повного, здавалося б, благополуччя... І ці випадки настільки жорстокі, що справді важко про них говорити. Тому я завжди наполягала на «паспортизації новонароджених». Народився малюк — необхідно ретельно обстежити його судинну систему, адже багато моментів можна передбачити і попередити. І таким чином зберегти здоров’я і життя. Тим паче що сучасна медична техніка дозволяє робити ці речі на високому рівні.

— Перевантаження і стреси також можна вважати провокаторами інсультів серед молодих?

— Безумовно. Ми всі вийшли з аграріїв. Пастух на пасовиську — це одна модель функціонування організму, а інтенсивна розумова робота в мегаполісі, постійна суєта суєт і специфіка сучасного життя вимагають абсолютно інших ритмів. Ми живемо в режимі інтернет–технологій, щоденно обмінюємося десятками–сотнями електронних листів, мобільних повідомлень, тож зрозуміло, що і мозок вимушений працювати в десятки разів потужніше. А інтенсифікація розумових процесів, необхідність швидкого рішення і миттєвої відповіді на сотні запитань вимагає набагато більшої працездатності і навантаження на мозок і судинну систему.

«Організм волає про допомогу, а ми далі «тиснемо на газ»...»

— Що повинна знати людина, аби не допустити захворювань судин? Які профілактичні заходи порадите?

— Сьогодні вкрай актуальна тема рухливості. Коли ми годинами сидимо за комп’ютерами, спілкуємося в онлайн–режимі — емоції є, а руху немає. Коли сідаємо за кермо машини, бо нам треба швидко пересуватися, тіло ж так само майже нерухоме. Оскільки адекватних подразників немає, виникають застої в судинній системі. Знайдіть час для ранкової пробіжки, зарядки, плавання, якщо коротко — «полюбіть себе». Допоможіть своєму організму почувати себе комфортно.

Я розумію: нас ніколи не привчали до культури здоров’я, що загалом характерно для слов’янського світу. Але життя нині таке інтенсивне, і виживає в ньому той, хто достатньо уваги приділяє своєму здоров’ю. Організм працює сам по собі, якщо він у нормальному стані. Коли надходять від нього сигнали — це «дзвіночки» про неблагополуччя. І на них треба відразу реагувати.

— І вчасно вдаватися до профілактичних медоглядів?

— Скажу, можливо, трохи немилозвучно, але влучно. В роботі автомобіля і людського організму багато подібного. В ставленні до автомобіля є два підходи — або ти водій, або «шоферюга». В чому різниця? Водій доглядає своє авто, відчуває його, є його «партнером». «Шоферюга» тільки використовує своє авто — на все начхати, давай, їдь уперед. Зрозуміло, що й авто в такого власника пошкрябане, побите, не заводиться з першого оберту. І оце «якось воно буде» у ставленні до організму не минає просто так. Організму так само потрібен періодичний «техогляд». Тіло дуже часто і терпляче іде на виручку свого господаря. Якісь стреси організм мовчки переживає разом з нами. Але коли надмірна напруга позаду, організм волає — віднови мене! І якщо ти проігнорував прохання, за кілька місяців можеш мати великі проблеми.

Досвід показує: після 40 років кожні півроку–рік людина має діагностувати стан судинної системи і в разі потреби отримувати адекватне лікування. Слід знаходити для цього час — навіть при сильній зайнятості. Інакше проблеми накопичуються, і потім найменший стрес, перевантаження, безсонна ніч, навіть різка зміна погоди — і судинна система «летить» шкереберть, бо не може повноцінно функціонувати.

Юлія КОСИНСЬКА