Мій проект «Моя Аравія!»

 20151004_12242320160307_185557

Ось і минув рік, як я проживаю в арабському світі. Так несподівано доля повернула все моє життя – від палкої любові до Батьківщини – України, до усвідомлення факту появи в моєму серці ще одного, другого дому в арабському світі -  Омані. Коли приїхала вперше в Маскат – столицю Оману, була приємно вражена білизною цього міста. Перше враження тотальної білизни будівель викликало почуття свята, неначе все місто приготувалося до урочистої події. Тому для себе Маскат я так і назвала – моя біла столиця.

20160123_12411120160123_124407

Маскат – моя біла столиця!

Ця білизна будівель Маскату полонила величчю, постійною святковістю, привітністю та стала моїм другим домом.

Поступово, в міру адаптації до життя в арабському світі, зрозуміла, що мене неодноразово переслідує думка, що я вже тут колись жила – все рідне до болю – зелені кущі, квіти, пальми, море, папуги і т.д.

Вся ця зелень, квіти, краса чимось нагадує Україну з трішки теплішим кліматом. Такі ж приємні та довірливі люди.

20160123_13053920160123_130700

Нова Аравія!

Термін Аравія не новий в моєму житті  - часто зустрічала цей термін в історичній літератури часів козаччини. Однак, ніколи не думала, що поступово знайомство з арабським світом відкрило для мене цілий каскад наукових досліджень в різних напрямах історії, географії, природознавства, етносу та ін.

20160307_14541720160307_145306

День за днем збирала фото подібних речей, робила порівняння з нашою культурою, почала аналізувати, шукати подібні та відмінні риси в предметах побуту, ткацтві, різьбі, чеканках,  елементах  одягу, прикрасах та ін.

Обробляла інформацію, старалася порівнювати і консультуватися в етнографів, щоб зрозуміти корені, витоки, паралелі наших культур.

 

20160310_22400820160307_185335

Сьогодні я спробую узагальнити все побачене, структурувати те, що зуміла зрозуміти і співставити,  що можу пояснити або спробувати пояснити. Час поставить все на свої місця, однак колективний розум українців може багато що пояснити та доповнити з того, що я по бачила і не змогла до кінця пояснити.

Тому, вирушаємо у віртуальну подорож в чудову країну Оман, яка розкинулася на березі Індійського океану, окресливши прилеглі води як Оманське море.

Арабески хною на жіночих руках.

Перше, що захотілося спробувати – це відчути себе арабською жінкою з розмальовуванням хною рук та ніг. Як пізніше виявилося, ця святковий «прикид» арабських жінок для святкових вечірок, для нареченої, для коханого чоловіка.

20151030_16470220151030_160758

З першого разу «екіпіровки» арабесками на традиційному фестивалі в Омані, була приємно вражена, що всі чоловіки позитивно звертають увагу на ці малюнки на руках та ногах, схвально усміхаючись, без усіляких проявів хтивості чи зверхності.

Після декількох спроб пожити в цьому образі, зрозуміла, що цей імідж мені імпонує. Візерунки на руках створюють позитивний настрій та доповнюють  жіночність  в образі ділової жінки. Чим далі – тим цікавіше. Поступово дані візерунки стали моїм новим іміджем в арабському світі і злилися з моїм новим образом україно-арабської жінки.

20151029_173625

Далі відбулося 2 події, про які гріх не розповісти. Одного разу, коли мій чоловік Віктор провідував мене в арабському світі, я зрозуміла, що він ще наживо не бачив моїх малюнків на руках, лише на фото і вирішила зробити для нього приємний сюрприз. Ввечері мій коханий був просто приємно вражений і не проявляв якихось надзвичайних  захоплень.

Все найцікавіше почалося зранку, під час сніданку – відсунувши страви, Віктор несподівано почав фотографувати мої руки. І тут я зрозуміла, що це не просто арабески – це елемент жіночності, жіночої привабливості, можливо скритого кокетства, невербального захоплення і т.п.

Мій проект продовжувався. І ось зустріч однокласників, 35 років тому ми закінчили школу і залишилися великими друзями на все життя. Так склалися обставини, що я прибула на це святкування з арабесками на руках, навіть не задумуючись над «наслідками».

Перша реакція не забарилася – почалися розпитування що це і як це і звідки…

Далі …. Цікавіше – розглядування, розпитування щодо татуажу та хни, тобто технології виконання і т.д.

Одним словом, вечір пройшов на ура з акцентом на арабески. До кінця вечора мої однокласники дозріли до думки, що років 40 тому мене як комсомолку, активістку та старосту класу виключили б з комсомолу за «аморальну» поведінку з іноземним впливом.

Однак на сьогоднішній день хлопці із захопленням поглядали на мої руки, позитивно коментували, а дівчата дозволяли собі доторкнутися, погладити мої руки та наприкінці вечора почали розпитувати де можна зробити таке чудо для себе.

Ранок виявив ще один позитив арабеско-терапії – одна моя однокласниця вирішила зроби собі щось подібне у вигляді луски на руках та золотистих кігтиків на нігтях, щоб в позитиві проявити свої риси Дракона.

20151118_110316

Тепер я зрозуміла, що мої арабески стануть невід’ємним елементом мого іміджу ділової жінки для підкреслення романтики і жіночності. Можливо саме зовнішніх рис жіночності не вистачає українській жінці для демонстрації  своєї емоційності в щоденному житті, адже українки нерідко займають домінуючу позицію в сім’ї та суспільстві, забуваючи не раз проявляти власну вроду та жіночність.

Не можу до кінця все пояснити, однак арабески в моєму житті суттєво змінили мій характер, стиль поведінки, манери спілкування, додавши значно більше шарму до мого жіночого ЕГО.  Вдячна долі, що попала в арабський світ для самоудосконалення як чарівна жінка, яка вміє бути жіночною.

Не виключаю, що з часом арабески  стануть новим віянням моди в українському суспільстві і займуть достойне місце в позиціонуванні чуттєвості в української жінки.

 

Проект - дослідження спільних рис в українській та арабській культурах.

Вишивка в арабській культурі.

pal vishivka2pal vishivka4pal vishivka3pal vishivka5pal vishivka620150704_102405user commentuser comment

20150704_10192020150704_101939

Українська вишивка.

84628720_large_ukrainskie_ornamentuy__7_84628722_large_ukrainskie_ornamentuy__8_84628745_large_ukrainskie_ornamentuy__14_84628751_large_ukrainskie_ornamentuy__16_84628803_large_ukrainskie_ornamentuy__33_images

  Арабески

Мистецтво арабесок виникло на арабському Сході і поширилося далеко за його межі. Надалі термін арабеска стали застосовувати тільки для рослинного орнаменту. Для арабески характерно нескінченне варіювання одних і тих самих фігур. Спрощено передаючи письмо, квітку або стебло, майстри арабески досягали різноманітності, повторюючи нескладний елемент нескінченну кількість разів.

В ісламському мистецтві арабеска – це основний візуальний символ важкого й складного шляху до вищої істини. Декоративний лінійний стиль дозволяв обійти заборону на зображення людей і тварин і створити якийсь магічний візерунок, нескінченний у своєму різноманітті і який допомагає в релігійній медитації.

user commentuser commentuser commentuser comment

arabeski4

arabeski2

arabeski3

Цей цікавий фігурний орнамент з плавних ліній та завитків нерідко проглядається в кольоровому орнаменті українського мистецтва.

arabesky ukr16arabesky ukr14Twisting gaerden pathway movement

arabesky ukr3arabesky ukr8arabesky ukr9

arabesky ukr10arabesky ukr11

Дім опери в Маскаті 

20160518_204052Будинку опери в Маскаті вже майже 5 років з моменту відкриття першого  оперного театру в регіоні Перської затоки. Все, що написано в цій статті з нагоди відкриття вже практично реалізовано. 

Опера, як музичний витвір мистецтва, завжди була елементом вишуканості культури. Не кожен пересічний громадянин міг себе комфортно почувати в опері. Бували випадки, коли бачила в Україні в оперному залі людей, які куняли-спали – вони просто не доросли до розуміння цього дійства, думала тоді я.

Дім опери в столиці Оману – Маскаті (Opera House Muscat Oman) повністю змінив моє бачення ситуації.

20160514_210332Спочатку було перше враження – опера, як ансамбль будівель: опери з оперною галереєю ресторанів, кафе та вишуканих бутіків, а також зовні з  великою площею  для концертів та маршів на відкритому повітрі, зеленим міні-парком та двоповерховою парковкою для поціновувачів оперного мистецтва.

Майже місяць опера щовечора зовні освітлювалася різнокольоровими прожекторами, лунала класична музика, на зовнішніх екранах демонструвалися відеофільми про Султана Кабуса. Автомобілі місцевих жителів, проїжджаючи повз оперу у вечірній час, зупинялися. Водії та пасажири виходили з автомобілів і милувалися видовищем та відпочивали  від вишуканої світломузики.  Виявляється, все це було пов’язане з поверненням після тривалого лікування керівника держави – його величності Султана Кабуса. Так, «глобальна» музикотерапія лікувала його величність та весь народ. Музика заспокоювала, гармонізувала думки, почуття, знімала відчуття тривоги та стресу, кольори в домінуючій фіолетовій гаммі теж  навіювали певні роздуми, структурували думки та мрії. На той час, я ще толком нічого не знала про досягнення Султана Кабуса, однак саме така тотальна любов народу до свого керівника спочатку  чимось асоціювалася з PR-акціями наших політиків, а потім з часом я вже зрозуміла, що це взаємна любов народу Оману та їх державного лідера, яка плекалася 45 років. Однак про це буде окремий розділ в моєму проекті.

12931201_990961524319601_8597954209802477589_nПоступово дозріла до того, що знайшла час відвідати саму оперу і побачити цю споруду зсередини. Мої перші враження залишаються яскравими і досі. Пізніше, коли приводила нашу команду, наших гостів з України в  оперу, спостерігала за їхніми реакціями, запитувала, що найбільше вразило.  В результаті зрозуміла, що це не лише моє суб’єктивне відчуття. Тому сьогодні вже не побоюся висловити весь пафос почуттів від відвідування опери: це Велич у всьому – структурі та формі будівельного комплексу, оздоблення всередині червоним деревом з різьбою та інкрустацією золотом, вишукане гравірування віконного скла, музей народних музичних інструментів, вишколений обслуговуючий персонал, персональні монітори на спинках крісел для субтитрів різними мовами. Поліфункціональність сцени та залу постійно вражала на кожній новій виставі – оркестрова яма, сцена для балету, сцена для опери, сцена для цирку, сцена для оркестру, сцена для німого кіно в супроводі органу. Орган потребує особливої оцінки – величний органний комплекс в глибині сцени, труби якого оздоблені вишиванкою-чеканкою і підсвічуються в жовто-синіх кольорах.  Про ці наші національні кольори теж планую  написати окремий розділ.

Урочистості в опері надає вишуканий дрес-код для жінок та чоловіків. Під час придбання електронних квитків через інтернет для відвідування вистави в опері, ви підтверджуєте, що обізнані з класичним стилем вечірнього одягу для відвідування опери. Але це ще не все. Відвідувачі, які прийшли в оперу не у вишуканому стилі одягу, непомітно «дооздоблюються» довгими чорними абаями для жінок, щоб прикрити джинси, короткі сукні та ін. та піджаками для чоловіків, які прийшли у тенісках.

Оманська опера цікава ще й структурою глядачів. Поки що тут домінують європейські глядачі, особливо насичений зал місцевою діаспорою в дні виступів закордонних гастролерів – кожне посольство активно підтримує свою гастрольну труппу. В  дні арабських виступів в залі багато місцевих жителів. Для дітей передбачені спеціальні вистави, покликані сформувати розуміння та  любов до опери, до циркового мистецтва.

Тепер про найцікавіше – про дійство. Так, кожне відвідування опери перетворюється у свято мистецтва оперного співу, балету, органної музики, одним словом це свято для душі. Це дійсно свято високого фахового рівня, бездоганного виконання. Лише тепер я можу з впевненістю сказати, що в Оманській опері ніхто не спить і не нудьгує. Це забезпечено високою майстерністю виконання, коли ти повністю поринаєш у світ казки і на рівні всіх фібрів душі спілкуєшся з високим мистецтвом, ковтаючи оптом всю красу звучання музики, вокалу, різнобарв’я костюмів та граціозність рухів балету, танцювального колективу.

Цей високий рівень виконання гастрольних колективів та власного молодого оркестру Оманської опери зумовлений високим рівнем вимог та аудиту його величності  Султана Кабуса – великого поціновувача оперного мистецтва.

Я давній любитель театрального мистецтва, була в багатьох оперних залах. Однак Оманська опера мене справді вразила усім. Без перебільшення скажу, що Оманська опера може претендувати на статус «живого» чуда світу, яке є не лише пам’яткою архітектури і охороняється державою, але й живе динамічним життям.

За 5 років існування Оманської опери створена своя труппа – молодіжний оркестр та солісти, є танцювальна компанія, яка демонструвала чудову постановку «Шовковий шлях» з відображенням національних костюмів та танців народів і країн на Шовковому шляху від Оману до Китаю. Також періодично є концерти арабської народної та естрадної музики. Вистави відбуваються з періодичністю 1 раз в тиждень, багато вистав за участю європейських колективів та інших континентів.  Вважаю, що це висока честь бути відібраним для виступу на оманській сцені.

Найбільш вразила креативністю постановка «Генерал»– німе кіно у супроводі 2-х музикантів-віртуозів, які дуже влучно «витягували» з органу,  міні-оркестру ударних інструментів та губної гармошки  усю палітру необхідних звуків супроводу та емоційних  реакцій.

Репертуар опери планується на рік вперед, так що чергову туристичну поїздку можна приурочити до певної вистави в опері.

На мою думку, Україна має достойні колективи, які б з часом могли б приміряти і оманську сцену.

Варто відмітити, що на Близькому Сході є лише 2 опери - Каїрська опера в Єгипті, збудована в 19 столітті та Оманська опера.  Тому поціновувачі мистецтва прилітають на вистави сюди з інших країн.

Іще маленька пікантна дрібничка – програмка-буклет до вистави арабською та англійською мовами, в перерві вистави кава, сік, булочка-канапка за чисто символічною ціною  - 0,5 національної грошової одиниці.

Якщо ви були в Омані і не відвідали оперу, ви багато втратили.

Його величність Султан Кабус бін Саїд Аль Саїд